kosine

Эту книгу можно назвать фантастикой. Точно с таким же основанием, как книги Борхеса, Мураками или Кортасара. Эту книгу можно назвать классической русской прозой. С тем же правом, как рассказы Чехова, Гоголя, Булгакова.Эту книгу можно назвать юмористической. Так же, как книга Зощенко, Гашека или Марка Твена.Но все это - Леонид Каганов. Если вы его еще не читали, то вы, наверное, просто неграмотный.
Сергей Лукьяненко

Цікаво. Письменники звичайно бачать більше ніж прості читачі - там гору проробленої роботи, усілякі складні сюжетні конструкції, стилістичні, метафоричні та інші винаходи, вдалі моменти. Але якщо воно все разом, цілком - м,яко кажучи таке собі - невже це лише справа смаку? Я часто бачу гарненькі всілякі моменти в творах, думаю що це дуже гарно і винахідливо і що я б так не зміг. Але загалом твір якийсь корявий хоч і ідея є і ніяких явних проколів. Але не читається. Тобто вони ніби переоцінюють важливість окремих моментів - я вважаю що головне це враження від прочитаного тексту вцілому.
Ще на цю тему згадався вислів самого Каганова - тіпа хтось з відомих фантастів вставляє прикольні дрібнички - наприклад тріщина на асфальті у вигляді знаку нескінченності чи там букви М яка має якесь значення в контексті даного твору. Це гарно само по собі - але в творі, я вважаю ці всі приколи використовуються для створення настрою чи атмосфери наприклад - тобто твір повинен бути цілісним. І якщо всі ці мікро прикольчики і гарнюня загальна конструкція і дорогоцінний яскравий камінь ідеї не зійшлись пазами , то результат, будівля - не получилась, а вона і повинна бути головною. Так що сосіть зі своїми безглуздими приколами якщо ви їх юзаєте невдало = )

Я спочатку подумав що це іронія, але "С тем же правом, как рассказы Чехова, Гоголя, Булгакова" - оцього не зрозумів. Виявляється це всетаки швидше за все іронія. Ну всеодно тема в силі.

Перечитав з десяток статей і збираюся прочитати ще дві книжки про це. Проблема виявляється досить актуальна :). А поки що - враження від прочитаного :

погляди у всіх різні, але переважають всетаки ті хто виказує лише задоволення своєю діяльністю і дуже цінує і поважає її.

1) Каждый серьезный переводчик стремится к такому уровню работы, когда он полностью может стать неотделимым от автора. Художественный перевод многие называют искусством, и это, безусловно, так и есть. Но самый высокий уровень этого искусства - полное слияние с автором оригинала. Без особого художественного чутья, находчивости, умения сопереживать и слушать качественно выполнить художественный перевод практически невозможно. Не случайно среди талантливейших переводчиков прошлых лет мы можем встретить имена М. Лермонтова, В. Набокова, И. Тургенева, Б. Пастернака.

+Главный критерий художественного перевода не только адекватность авторскому тексту в плане лексики и сюжетной линии, но и сохранение индивидуального стиля художника слова.

+Переводчик в своей работе не должен упустить нить повествования, ему нужно сохранить авторский ход мыслей со всеми оттенками и нюансами размышлений и переживаний.
Какими бы энциклопедическими познаниями и жизненным опытом не обладал переводчик, он не имеет права добавлять в канву произведения что-либо от себя.

2) Во взглядах на П. х. от древности до наших дней прослеживается противоборство двух требований: приближения к тексту подлинника или к восприятию своего читателя. В разные исторические эпохи то одно, то другое требование может в своём крайнем выражении становиться преобладающим.

3) Пару афоризмів.
Переводчик в прозе - раб, переводчик в стихах - соперник. (В.А. Жуковский)
Перевод есть не более чем гравюра; колорит неподражаем. (Пьер Буаст)
Переводы - это цветы под стеклом. (Вольфганг Менцель)
Переводы очень похожи на оборотную сторону вышитых по канве узоров. (Пьер Буаст)

У мене виникає аналогія з акторським мистецтвом. Получається якість перекладу залежить більше від окремої твоєї абілки - уміння влізти в чужу шкіру, стати кимось іншим, зрозуміти звичайно ж. І все це, получається - справа техніки : записати ЧУЖІ думки, іншими значками(зіграти чужі емоції своїм тілом). Що імо не можна назвати творчістю в цілковитому значенні цього слова.

З віршами ніби все не так - і я не можу розібратись бо від них я дуже далекий.